Багато гравців ринку м’ясопереробки останнім часом відчули на собі стрімкий ріст цін на звичні інгредієнти, крім цього ще й спостерігається їх тотальний дефіцит. У чому ж справа? Для цього існує ряд об’єктивних причин. Можна назвати цю кризу «ковідною», тому що із настанням пандемії в один момент ми не відчули змін — але вони прийшли згодом, і світ вже не буде колишнім.
Перша причина – це значне подорожчання логістики та вантажних перевезень. Країни світу «не можуть домовитися» про єдину політику подолання обмежень за умов пандемії. Десь ці умови суворіші, десь м’якіші, і людський ресурс (робітники), що відповідає вимогам усіх учасників перевезень, став надзвичайно дефіцитним. Саме тому зараз на внутрішньому ринку так важко знайти низькомаржинальні моноінгедієнти — їх просто не вигідно завозити. А вони входять до складу багатьох функціональних сумішей та смако-ароматичних добавок. Також, ні для кого не секрет, що наразі спостерігається ще й колапс із робочою силою — в карантин людей звільнили, а наразі нових знайти просто не можливо.
Друга причина за словами експертів — це багатоходова гра Китаю. Механізм підвищення цін на харчові інгредієнти в Китаї наступний — створюється дефіцит шляхом часткової або повної зупинки підприємств або груп підприємств, потім різко в 2-3 рази підвищується ціна. На фоні дефіциту покупець вже не може вести «торги» і вимушений купувати за запропонованою йому ціною.
Також додалося : світове подорожчання енергії, цін на пакувальні матеріали (як пластику так і картону), вартості злакових (пшениця, кукурудза — а з них виготовляють різні види крохмалів, декстринів та рослинних білків), олій, гліцерину, пропіленгліколю (носії ароматичних інгредієнтів), томатів, рисового борошна, цибулевих культур, цукру, меляси (смакові компоненти сумішей), спецій і трав, камеді ріжкового дерева тощо.
По певним видам функціональних інгредієнтів ріст собівартості сягає 50%. Особливо гостро ситуація складається з деякими групами фосфатів, гідроколоїдів і особливо альгінатів, де, крім загальної ситуації з китайською сировиною додався ще й неврожай.
Щодо прогнозів експертів то вони невтішні — адже зараз ми спостерігаємо лише початок масштабної кризи, який проявляється у дефіциті сировини на внутрішньому ринку та різким підвищенням цін. На початку наступного року виробникам вже точно не бачити звичних «дешевих» китайських інгредієнтів, везінням буде наявність у постачальників продуктів під потреби клієнта або забезпечення їх в обумовлені строки. Пік кризи може припадати на лютий 2022 року, коли потрібних харчових інгредієнтів ні за яку ціну буде просто не знайти. Існує припущення, що після Нового року заводи у Китаї, зокрема з виробництва інгредієнтів, можуть на якийсь час зупинитися повністю: адже Пекін готується до знакової події — зимової Олімпіади 2022 та прийому туристів під більш-менш «чистим небом», яке має бути забезпечено через зменшення викидів від промисловості.